Відгув-відшумів фестиваль «Країна мрій» у Києві. Цьогоріч він запам’ятається учасникам та відвідувачам дійства не лише розмаїттям вишиванок та майстерністю виконання віршів-пісень-танців. На жаль, у післясмакові  залишиться гірка нота – українська молодь змушена навіть під час мирних музичних свят протестними акціями відстоювати своє, національне. Маю на увазі захід «Мазепа назавжди!», проведений активістами кількох громадських організацій.

Уздовж вулиці, якою кияни та гості столиці простували (або мчали транспортом) до Співочого поля, вишикувалися у «живий ланцюг» ті, хто не згоден із перейменуванням київською мерією частини вулиці Мазепи на вул. Лаврську. Кожен був обернений обличчям до дороги і тримав у руках аркуш паперу із надписом «вулиця Івана Мазепи». Так тривало півтори години, і хлопці-дівчата охоче розповідали перехожим про те, що ще у червні голова Російської православної церкви патріарх Кірілл звернувся до міськради Києва з відповідним побажанням, і та слухняно виконала вказівку Москви. Цікаво, що безліч тих, хто поспішав на «Країну мрій» миттєво бігли до найближчого магазину канцелярських товарів, купували поштучно аркуші паперу, писали на них те саме, що й громадські активісти і доповнювали живий ланцюг.

Пізніше молодь дружною командою (приблизно 200 осіб!), скандуючи «Тут вулиця Мазепи!», «Чужого нам не треба – свого не віддамо!» та «Мазепа – наш герой!» крокувала аж до фестивальних літературної сцени, алеї майстрів та книжкового ярмарку.

… Для українського юнацтва імена Києво-Печерської Лаври та Мазепи – нероздільні, і спроби їх протиставляти є блюзнірством. Жодна людина не зробила стільки для підтримки головної православної святині, як гетьман Мазепа. Його зусиллями упродовж правління (1687-1709 рр.) відновлено головний храм Лаври – Успенський Собор, Троїцьку надбрамну церкву, збудовано Церкву всіх святих, Церкву Різдва Богородиці, «Мазепині мури» з вежами, що й досі оточують Лавру.

Варто згадати, що добровольці демонстрували депутатам Київради споруди, збудовані коштом гетьмана, ще 8 липня (день розгляду питання про перейменування). Тоді вони вишикувалися окремим від політичних сил коридорчиком із зображеннями мазепиних барокових будівель перед входом у мерію.

«Когорта владників спрацювала як дівчинка за викликом», - в один голос твердять мітингувальники. – Виконання верховодами найпринизливіших забаганок Москви робить їх всуціль антинародною владою. А така довго не існує».

Ганна Пінчук, для НББ!