Непрограна справа
24.02.2010
gorlis-gorsky_yu_history_org_ua.jpg
Часто розмірковую про те, що саме може змінити думку людей поважного віку, які досьогодні не вірять в існування самодостатньої української нації. Розмовляти з 60- та 70-річними (все ще радянськими) співвітчизниками на «українські теми» досить важко: даються взнаки десятиліття блискучої радянської пропаганди.

 

 

«Молодіжний» креатив, яким славиться Рух «Не будь байдужим!», не спроможний стати дієвою зброєю проти стереотипів старшого покоління. Приколи в «You-Tube», наліпки зі сленговими гаслами, футболки з «мультяшними» впізнаваними символами, диски з піснями, в яких суцільний стьоб – ефектні й ефективні в комунікаціях із молоддю, однак безглузді при спілкуванні з нашими батьками й дідусями-бабусями. Тому потрібно шукати тонших матерій, більш делікатних підходів.

Ну, наприклад, книжку. Таку, щоб одним ударом розбила стандартне уявлення немолодих людей стосовно «братності» «старшого брата», «нашої також рідної російської» тощо. 

… Документальний роман Юрія Горліс-Горського «Холодний Яр» - саме те видання, що спричиняє у голові болючі «розриви шаблонів». У процесі прочитання цієї книги, яка розповідає про збройну боротьбу за Українську державу під прапорами УНР та Холодного Яру, одразу замислюєшся над тим, що ж таке насправді та оспівана в СРСР «громадянська війна» і чи не була вона в тому числі  великою міжнаціональною війною за право володіти українською землею? Гортаючи сторінки, сповнені жорстокості, перед якою бліднуть усі сучасні вигадані (!) картинки з американських трилерів, все-таки доходиш висновку, що на історію  необхідно дивитися з етноцентричного ракурсу. І тоді донедавна «наші», тобто «більшовики» постають як червона орда, їхня ідеологія закарбовується в пам’яті абсолютно для нас неприйнятна, їхня мова і справді оприявнюється як мова окупантів. 

… Холодний Яр – це сучасна Черкащина. Це тут у 1918-му діяли загони, які боролися проти денікінців (революційний комітет «Чигиринська республіка» під проводом Свирида Коцура) і повстанські загони, що вели боротьбу проти радянської влади. Вояки оперували на лінії Черкаси-Чигирин-Знам’янка –Дніпро, а осередком був відомий Мотронинський монастир. Командував ними сільський вчитель Василь Чучупака. Серед бійців Холодного Яру, які нараховували кілька тисяч, крім селян з навколишніх сіл, були і вояки з Кубані, Київщини та Галичини. Відстоюючи незалежну Україну, холодноярці діяли під гаслом «Воля України – або смерть!» і з 1918 до 1922 роки утримували незалежність самопроголошеної Холодноярської Республіки.

Звідки ж такий «кривавий» слоган? Відповідь – у книзі. Ось лише три уривки, де показано діяння «братнього» народу.

«Коли бити перестали, воєнком із злістю глянув на мої скривавлені груди… Показав на мигах, щоб мені зв’язали руки і ноги. Виконавши наказ, червоноармійці поклали мене в кутку на підлогу. Боліло вибите ребро. Нили потовчені груди. Одне око після удару воєнкома зразу запливло. Друге сльозилося і запухло» (С. 94).

«Червоноармійці – москалі та китайці. З ними загін Черкаської ЧК – самі жидки. Почали вимагати, щоб села видали збіжжя, зброю та «бандітов», які брали участь у повстанні. Селяни пробували боронитися» (С. 233).

«Третього дня увігнався з "атрядом" у село і просто до нашої хати. Мама в село пішла якраз, а Христя коло печі поралася. Я на печі фасолю перебирала, коли вривається до хати сам Лопата і ще кілька. "Де - кричить до Христі - твій бандит?!" Я злякалася, притаїлася в куті за коміном і не дихну. Почали бити Христю. Вона плаче, проситься, що не знає, що як пішов ти з весни - так і чутки про тебе нема. А Лопата кричить: "Брешеш! Він приходить до тебе! Кажи, де переховується, бо зараз тобі смерть!"

         А Христя в одно - "не знаю і не знаю". Ну, а ти сам знаєш, яка вона була, - десь за шість тижнів родити мала. Лопата приглянувся і як заверещить: - "А! Щеня його в животі носиш?! Не доносиш! Держіть хлопці"! Кинув бідну Христю на долівку, ті пси тримали, а Лопата розрізав на ній ножем все, потім розрізав живіт, викинув дитину...

         Зітхнула.

         - Хлопець був чи дівчинка? - Стрепенувшись перебив Петро.

         - Хлопчик…

         - Ну-ну, оповідай...

       - Ну й пореготалися, вибігли з хати, сіли на свої брички і погналися дальше. Забрали із села трьох хлопців ще, - двох за селом застрілили.

         - Ну-ну, а Христя, що Христя?

         - Мучилася бідна до самого вечора. Дитина живенька вже була, та недовго. А Христя все плакала, перед смертю дуже просила мене, щоб я пішла до Холодного Яру, відшукала тебе і оповіла тобі, що з нею сталося. Просила, щоб за неї не мстився, але за дитину, щоб не подарував Лопаті. Кажу їй - щож ти можеш йому зробити, а вона: "Хай просить у Холодному Яру отамана, хай усіх попросить, щоб помогли. Богу за всіх буду на тамтому світі молитися".

         Петро із задерев'янілим обличчям, з вп'ятим в одну точку поглядом, слухав дальше, що оповідала сестра про матір, про хату, але я бачив, що він не чує і не розуміє вже того. Попрощався, подякував, вертаємося до табору.

         Від побачення з сестрою Петро замовк, його кремезні плечі згорбилися, обличчя почорніло. Сидів або лежав у землянці чи без думок, чи з якоюсь одною важкою думкою; підвечір брав карабінку і йшов сам перейтися лісом. Мені чомусь здавалося, що сьогодні або завтра Петро не вернеться з проходу: заповнить ту порожнечу, що опанувала його душу - кулею з власної карабінки. У землянці ніхто вже не жартував з нього, навпаки, всі товариші співчували і, як уміли, висловлювали те співчуття. Дід годив Петрові, як хворій дитині, та Петра їжа не бралася. Від одержання сумної вістки почавши, не бачив я в очах Петра ні одної сльози. Видно, сльози були б замалим виразом його великого горя» (С. 239-240).

Ось який висновок робить автор: «Я вже й сам добре усвідомив, що коли дві нації борються, то білі рукавички треба скинути» ( С. 146).

Полтавець за походженням, старшина-кіннотник 2-го Запорозького (збірного) полку Запорозької дивізії Армії УНР, Юрій Горліс-Горський з перших хвилин перебування в Холодному Яру полюбив місцевих селян «якоюсь щемливою радістю».

Йому подобалася організованість хліборобів, їхня безкомпромісність у ставленні до ворогів та безмежна доброзичливість і дбайливість стосовно українських вояків. Тут він знайшов друзів-бойових побратимів. Однак Горліс-Горський не ідеалізував «корінних» холодноярців – надто вже очевидним для нього було «скраюхатство» багатьох селян.

«Завдяки розпорошеності повстанці не мають вирішального впливу на події. Найбільшою вадою українського повстанця є те, що він прив’язаний до рідної стріхи і воліє крутитися коло неї» (С. 185).

… Стосовно нетривалих воєнних успіхів холодноярців Горліс-Горський неодноразово переконувався в тому, що кожну їхню перемогу варто називати Пірровою. Однак, як згадує письменник Улас Самчук,  Юрій – «завжди опитиміст», для нього «клімат війни – те саме, що для риби вода». Автор «Холодного Яру» був упевнений до кінця, що «після цієї… побєди кацапня задере носа, але… наша справа не програна! Не програна! Ми ще вернемось!».

Холодний Яр – це живий приклад того, як незламні духом можуть боротися зі сильнішим ворогом. Годі придумати кращий приклад для тих громадян, які сьогодні намагаються вберегти українське від одіозних політиків-сучасників.

І як добре, що в цій боротьбі все гучнішим стає голос старшого покоління.

Оксана Левкова 

 

 

xolodnyyar.jpg 

 

Ти можеш безкоштовно отримати книгу «Холодний Яр» Юрія Горліс-Горського, надіславши листа-прохання (у довільній формі) за адресою: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських та пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати java-script. або зателефонувавши: (067) 408 29 22.


Громадський рух "Не будь байдужим!" передав "Холодний Яр" до наступних бібліотек:

 

 

Вінницька область
 
 
 Центральна бібліотека ЦБС Ямпільського району 
 
м. Ямпіль, вул.Леніна,134
 
 
 
Ямпільська міська бібліотека
 
 м. Ямпіль, вул. Ворошилова,71
 
 
 
Дитяча бібліотека  ЦБС Ямпільського району  

м. Ямпіль, вул. Піонерська,13

 

 

Дніпропетровська область   

 

Бібліотека №10 палацу культури ру.ім.Кірова

м.Кривий Ріг, вул.Бикова 2

         50036      

 

Криворізького металургійного факультету національної металургійної академії України (КМФНМетАУ)

 м.Кривий Ріг, вул.Революційна, 5

 50065

 

Бібліотека Криворізької дирекції залізничних перевезень Придніпровської залізниці

м.Кривий Ріг, вул. Ленінського комсомолу, 2 

  50023

 

Нікопольська центральна міська бібліотека

м. Нікополь, вул. Шевченка, 180

 

Центральна дитяча бібліотека ЦБС Нікопольського району 

 м. Нікополь, вул. Микитинська, 13

 

 Дитяча бібліотека ЦБС Нікопольського району, філія №4

 м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 46-а

 

Миколаївська область  

 

Центральна бібліотека ЦБС Арбузинського району   

смт. Арбузинка, пров. Торговий, 17

 55300 

 

Центральна бібліотека ЦБС Березанського району  

смт. Березань, вул. Леніна, 36

 57400

 

Центральна бібліотека ЦБС Березнегуватського району   

смт. Березнегувате, пл. Леніна, 6 

56203 

 

Центральна бібліотека ЦБС Братського району   

смт. Братське, вул. Вороніна, 33

55401

  

Центральна бібліотека ЦБС Вознесенського району    

м. Вознесенськ, вул. Шевченка, 8

 56500 

 

Центральна бібліотека ЦБС Врадіївського району   

смт. Врадіївка, вул. Маяковського, 95

56301 

 

 Центральна бібліотека ЦБС Доманівського району 

 смт. Доманівка, вул. Первомайська, 1

56401

 

  Центральна бібліотека ЦБС Кривоозерського району 

смт. Криве Озеро, пл. Незалежності, 1

55104 

 

  Центральна бібліотека ЦБС Миколаївського району  

м. Миколаїв, вул. Веселинівська, 13

54036 

 

  Центральна бібліотека ЦБС Новобузького району 

м. Новий Буг, вул. Леніна, 45

55600 

 

 

 Херсонська область 

 

Центральна бібліотека ЦБС Бериславського району 

м. Берислав, вул. 1-го Травня, 264 

74300 

 

Центральна бібліотека ЦБС Верхньорогачицького району 

смт. Верхній Рогачик, вул. Ювілейна, 11 

74400 

 

Центральна бібліотека ЦБС Високопільського району 

смт. Високопілля, вул. Червоноармійська, 55 

74000 

 

 Центральна бібліотека ЦБС Генічеського району

м. Генічеськ, пр. Миру, 69
 
75500 
 
 
 
 Центральна бібліотека ЦБС Горностаївського району
 
смт. Горностаївка, вул. Торгова, 1 
 
 
 
 
Центральна бібліотека ЦБС Голопристанського району
 
м. Гола Пристань, вул. 1-го Травня, 37 
 
75600 
 
 
 
Центральна бібліотека ЦБС Іванівського району
 
смт. Іванівка, вул. Крупської, 2
 
75400 
 
 
 
Центральна бібліотека ЦБС Каховського району 
 
м. Каховка, вул. Карлас Маркса, 73
 
74000 
 
 
 
Центральна бібліотека ЦБС Нижньосирогозського району
 
м.Нижні Сірогози, вул. Леніна, 1 
 
 
 
 
 Центральна бібліотека ЦБС Скадовського району
 
м. Скадовськ, вул. Комунарів, 66 
 
75700 
 
 
 
Центральна бібліотека ЦБС Цюрупинського району 
 
м. Цюрупинськ, вул. Енгельса, 28 
 
75100 
 
 
 
 Хмельницька область  
 
 
 Центральна бібліотека ЦБС Старокостянтинівського району 
 
м. Старокостянтинівськ, вул. Костянтина Острозького, 14
 
 
 
Бібліотека школи №9
 
м. Старокостянтинівськ, вул. Ессена, 4
 
 
 
 
 

Додати коментар

Опитування

Чи покращилась мовна ситуація в Україні у 2011 році?
 

Останні коментарі

Авторизація

 
  

 
 
Забули пароль?   ||    Реєстрація