|
У лютому в Києві, згідно з одним із пунктів Указу Президента України Віктора Ющенка «Про вшанування учасників боротьби за незалежність у XX столітті», може з'явитися вулиця ім. Степана Бандери. Про це повідомив голова комісії з культури Київської міської ради Олександр Бригінець.
«Так, в указі Ющенка є пункт про те, що одна із вулиць Києва повинна бути названа ім'ям Бандери. Теоретично цей указ повинен бути виконаний, оскільки ми живемо у правовій державі. Але, з іншого боку, перейменування вулиць – повноваження винятково міської громади. І в даному разі все залежатиме від того, як проголосує Київрада», - зокрема, сказав він.
За його словами, на сьогоднішній день поки невідомо, яка саме вулиця столиці отримає нове ім'я.
«Чи буде це саме вулиця Воровського, як пишуть ЗМІ, мені сказати важко, оскільки цей документ через мою комісію ще не проходив. Але те, що її треба перейменовувати на іншу, це однозначно, і не викликає сумніву. Думаю, мало хто у Києві протестуватиме проти цього», - зазначив Бригінець.
Чиновник також пояснив, що процес перейменування вулиць не викличе практично ніяких незручностей для жителів.
«Заміна адрес у ЖЕКу не вимагає особливих фінансових витрат. І це також не означає, що якщо назву вулиці поміняли, то людині необхідно тут же йти і міняти паспорт. Вона може жити з цим документом скільки завгодно, поки у неї не виникне необхідність його замінити», - заспокоїв він і додав: «Якщо говорити про заміну табличок, то, звичайно, було б краще, якби Президент видав цей указ років два тому, коли не було кризи, а наша економіка перебувала у хорошому стані».
«Проте я як голова комісії з питань культури вважаю, що культурні цінності важливіші матеріальних, і вирішення культурно-ідеологічних питань можна відкладати навіки», - підсумував Бригінець.
ForUm
|
Коментарі
Отже, лишається лише Воровського.
Скажімо вул. Воровського перейменована на Кудрявський узвіз лише на папері. Жодних грошей у цю справу поки не вкадено. Тож можна вул. Воровського перейменувати на вул. Бандери. Було б бажання та воля.
Це вже в Москві можливо. Там державний шовінізм та переслідування "чурок" на такий рівень поставили, що сам Геббельс замилувався б. А от вулиця Євгена Коновальця у Києві не завадила б.
Шо ви усе на Москву рівняєтесь, у них свої проблеми, а у нас свої. Але вони ж Власову пам'ятники не ставлять. А історія ВВВ у нас одна. А всі інші сторони - переможені.
В Україні таке неможливо. В нас нацистів не сприймають впринципі. А в Росії головне великодержавніс ть. Їм байдуже кому квіти класти та кого вшановувати. Головне щоб дотримуватись принципу "єдінонєдєлімост і".
Стосовно "ВВВ" то вона в нас різна. Хоча б тому, що для мене, як і для багатьох українців це була Друга Світова.
І поки ви розпинаєтесь про гіпотетичну співпрацю з нацистами лідера одного з українських націоналістични х угрупувань, я точно знаю, що держава СРСР співпрацювала з нацистами з 1933 по 1939 рік таємно, а з 1939 по 1941 офіційно. Це для мене значить куди більше ніж співпраця якоїсь. хай і потужної організації. СРСР виховао нацизм і на СРСР лежить тавро співпраці з катами.
Як люди взагалі можуть вірити в те, що держава яка фактично разом з Німеччиною розпочала війну (нагадаю, вони по братерськи розірвали Польщу) могла потім вести якусь "асвабадітєльную кампанію". Визвольну від чого? Від власної дурості? Не змогли домовитись з німцями то й руки вже умиваєте.
ОУН принаймні не ховають правди, що вони дійсно співпрацювали з Німеччиною до того моменту доки їй можна було вірити, адже тоді Німеччина зі своїм нацизмом сприймалась панацеєю від більшовицької окупації.
Пам'ятники, назви вулиць, це все утворюється під впливом національних ідей.
Хто не знає в Тернопілі є вулиця Дивізії Галичина, бо народ вважає їх героями.
У Львові є пам'ятник Бандері з тієї ж причини. То чому б в Києві не перейменувати якусь вулицю на честь людини яка боролась за нашу незалежність?
Навіть мої батьки які пройшли "від" і "до" школу СРівської пропаганди вважають, що ця людина цього заслуговує.
Або як я можу дивитись на цю історію якщо діда мого друга розстріляв НКВС за те, що його УПА врятувала від німецького полону.
Ну ole, може в нас бути "спільна" історія ВВВ?
А спільна історія у нас все ж є. Мій прадід на протязі усієї війни стояв поряд з росіянами, білорусами і казахами. І у них було спільна мета. Захистити землю своїх предків, від будь-яких ворогів, зовнішніх або внутрішніх. УПА - внутрішній ворог. Навіть однохвилинна співпраця з німцями або СС Галичина для мене сприймається як зрада. А на війні, як на війні... Ти або наш або чужий, інших варіантів нема. УПА піднімала зброю проти більшості українців, в тому числі і партизанів. Тільки тому що в тої більшості була інша ідеологія, і тому що воювала більшість за народ, і проти німців. А Бандера, навіть якби і був героєм, нічого не добився. Навіщо тоді вулиця Бандери?... Не розумію