2 квітня 1513-го року, шостого дня після Пасхи, іспанський конкістадор Хуан Понс де Леон відкрив нову землю. Цей день був частиною Великодніх свят, які іспанською називаються Pascua Florida, тож нововідкрита земля отримала назву Флорида. Флорида виявилась півостровом довжиною 721 км і шириною 582 км, розташованим між Атлантичним океаном і Мексиканською затокою. Невдовзі після відкриття Флориди іспанці, французи й англійці почали створювати тут свої колонії. 1559-го року на заході теперішньої території штату іспанці заснували місто Пенсакола, однак вже через два роки воно занепало, відродившись лише наприкінці XVII ст. А в 1565-му році на північному узбережжі Атлантичного океану Педро Менендес, перший губернатор Флориди, заснував містечко Сан-Августин. З того часу між Пенсаколою і Сан-Августином тривають суперечки, яке з цих міст називати найстарішим на території сучасних Сполучених Штатів Америки.

Все ж більшість американців, крім мешканців Пенсаколи, вважає першим містом країни саме Сан-Августин. Колись найлюдніше на Флориді, тепер це невелике туристичне містечко з багатьма історичними пам’ятками, такими як замок, збудований у 1672-1695-му роках, на території якого під час численних завоювань і перезавоювань міста ховались його жителі; найстаріший будинок у США (1723), колоніальний квартал і ферма алігаторів – єдине місце у світі, де зібрано представників усіх видів крокодилячих.

Більша частина Флориди до 1763-го року належала Іспанії, тоді перейшла до Англії, а через двадцять років повернулась до Іспанії, яка в 1819-му році продала півострів США за п’ять мільйонів доларів і відмову від посягань на Техас. У 1845-му Флорида стала 27-м штатом США.

Європейці застали на Флориді індіанців різних племен, яких вони навертали на свою віру, навчали мови і використовували для боротьби одне з одним – тобто, поводились, як типові колонізатори. З переходом півострова у володіння американців почалося його бурхливе заселення. Дедалі частіше білі поселенці вступали в конфлікт з індіанцями, які не хотіли віддавати свої землі. У 1832-му році уряд США підписав угоду з деякими вождями племені семінолів, пообіцявши їм землі на захід від ріки Міссісіпі, якщо вони добровільно залишать Флориду. Багато індіанців переселилось тоді на захід, однак деякі навідріз відмовились покидати землю своїх прабатьків і вступили у збройний конфлікт з білими. Семіноли успішно вели партизанську війну під керівництвом молодого лідера Оцеоли, якого підступно арештували на мирних переговорах у 1837-му році і кинули до в’язниці, де він помер рік потому. Хоча війна тривала ще п’ять років, більшість індіанців насильно переселили на захід. Лише кілька сотень семінолів змогли уникнути депортації і осіли на території Еверглейдс – великого болота на півдні штату. Їх нащадки живуть там і досі. На решті ж Флориди залишились лише індіанські насипи – похоронні чи ритуальні, а також екзотичні назви: Таллахассі (столиця штату, назва якої в перекладі з мови семінолів означає «старі поля», оскільки колись індіанці вирощували там кукурудзу), Чаттахучі («пофарбований камінь»), Окічобі («велика вода») – назва найбільшого озера штату та міста, розташованого на його березі, або більш звичні: Кіссіммі – популярне серед любителів поцілунків, чи Палатка – місто на ріці Сент-Джонс, назва якого означає «я бачу пором». «Семінолами» йменується команда Університету штату Флориди з американського футболу - одна з найсильніших у країні.  

Все ж у ХІХ ст. Флорида залишалась малонаселеним штатом. Лише на початку ХХ століття, коли через територію штату було прокладено залізницю, почався справжній будівельно-туристичний бум, який сприяв швидкому зростанню населення півострова. В цей час на Флориді, з її субтропічним, а на півдні - тропічним кліматом, будують свої розкішні зимові резиденції (справжні палаци ) багатії з індустріального Північного-Сходу країни. Нині багато з цих садиб перетворені на музеї: музей Ролінса на західному узбережжі штату, палац «Візкайа» неподалік Майамі. В Форт Майерсі – місті на південному заході штату - знаходится зимовий будинок і лабораторія знаменитого вченого - винахідника Томаса Едісона. Поруч жив його друг Генрі Форд - піонер автомобільної промисловості.

 

Однак Велика депресія кінця 20-х-початку 30-х років значно сповільнила темпи розвитку штату. До економічних чинників додались стихійні лиха. Два потужні урагани (справжній бич Флориди) 1926-го і 1928-го років завдали значних руйнувань, особливо на півдні штату.

 

Лише у 50-х, після закінчення Другої світової війни, Флорида знову стає популярною. Неабияку роль тут відіграло поширення кондиціонерів, адже хоча близькість океану і пом’якшує клімат, на Флориді буває досить жарко, особливо влітку. З того часу штат є справжньою туристичною Меккою  не лише для американців, але й для людей усього світу. Особливо приваблива Флорида зимою, коли випадає зовсім мало опадів, середня температура становить 18° - 21°C, а сніг буває так рідко, що лише старожили пам’ятають, коли він падав востаннє.

 

Найбільше відвідувачів приваблюють численні парки розваг, більшість з яких зосереджено довкола Орландо - найбільшого міста Центральної Флориди. Найпопулярнішим з них є парк Уолта Діснея (Walt Disney World). Побудований у 1971-му році, він приваблює десятки мільйонів чоловік щороку. Крім зустрічі з Міккі Маусом, Дональдом Даком, Плуто та іншими безсмертними диснеївськими героями, парк пропонує різноманітні атракціони, американські гірки, вистави, паради тощо. Зовсім поруч знаходиться парк кіностудії «Universal Pictures», де можна відчути себе героєм голлівудських блокбастерів, таких як: «Термінатор», «Шрек», «Щелепи», «Парк Юрського періоду і т.д. У парку «Морський світ» (Sea World) можна познайомитися з мешканцями океану, в тому числі знаменитою касаткою Шаму. А є ще Holyland – парк, де відтворено різні біблійні споруди та події; Dynoland з динозаврами у натуральну величину; парк водних розваг Wet’n’Wild та інші.

 

Люди приїжджають на Флориду і заради білосніжних пляжів, найвідоміші з яких знаходяться у Майамі-Біч, Дейтоні на березі Атлантичного океану та Панама-Біч на узбережжі Мексиканської затоки, і заради численних джерел, які утворюють озера з кришталево-чистою водою. Любителів природи приваблює Національний парк «Еверглейдс» площею 6 тис. кв. км – місце проживання різних видів водоплавних птахів, морських корів (ламантинів), пум і мільйонів алігаторів та група островів Флорида-Кіс на півдні штату. Протяжність островів, з’єднаних мостами, найдовший з яких має майже 11 км в довжину, близько 240 км. На островах живе ряд унікальних тварин, які не зустрічаються більше ніде у світі, наприклад, карликові олені розміром з собаку. Поблизу острова Кі-Ларго знаходиться єдиний на території континентальних США кораловий риф. Пірнаючи з трубкою, аквалангом, чи просто плаваючи на каное чи байдарці, тут можна полюбуватися барвистими тропічними рибами, такими як риби-папуги чи хроміси. Найбільш західний і південний з островів групи – Кі-Вест – колишній форпост піратів, а зараз містечко рибалок і творчих людей. Тут жив і творив Ернест Хемінгуей, будинок-музей якого заполонили шестипалі коти – потомки улюбленця письменника.

 

Без сумніву, найвідоміше місто Флориди – Майамі. Воно приваблює ексклюзивними нічними клубами, модними дискотеками, вишуканими ресторанами морепродуктів і близькістю до інших цікавих місць, таких як «Папужі джунглі» з більш ніж 1000 видами птахів, «Мавпячі джунглі» – парку, де мавпи гуляють, де їм заманеться, а люди ходять спеціальними коридорами, загородженими сіткою, єдиним у своєму роді Парком фруктів і прянощів, де можна побачити, як ростуть різні екзотичні плоди: авокадо, манго, джекфрут чи плоди хлібного, сосисочного, полуничного та драконячого дерев, назбирати фруктів, які лежать на землі і скуштувати морозива з гуави чи карамболи. Майже половина мешканців Майамі – латинського походження. В основному це кубинці, які втекли з Батьківщини після приходу до влади Фіделя Кастро. Більшість з них проживає в районі під назвою Маленька Гавана, розташованому довкола 8-ї вулиці (Calle Ocho), що дала назву грандіозному фестивалю у березні, на який з’їжджається більше мільйона чоловік, які принаймні на один день також стають кубинцями.

 

Майамі може також похвалитись своїми художніми музеями, а в Сент-Пітерберзі – місті на західному узбережжі Флориди - знаходиться музей Сальвадора Далі з найбільшою колекцією робіт знаменитого іспанського сюрреаліста за межами його Батьківщини.

 

Ті, хто цікавиться космонавтикою, неодмінно повинні відвідати Космічний центр імені Джона Кеннеді на мисі Канаверал, звідки відбуваються запуски американських космічних кораблів. Тут можна відвідати Музей аеронавтики, місця запуску і підготовки космічних ракет, подивитися навчальні фільми та симуляції. В день запуску Космічний центр закритий. Однак подію можна спостерігати з найближчого міста - Тайтесвілла. Це незабутнє видовище. Спочатку під ракетою, розташованою біля затоки, що відділяє мис Канаверал від міста, з’являються клуби диму, тоді стовп вогню, чути страшенний гуркіт; через кілька секунд після вильоту видно, як відлітають перші ступені ракети-носія і невдовзі шатл зникає за хмарами, залишивши після себе слід із диму. Глядачі задоволені: запуск пройшов успішно.

 

Крім традиційних туристичних об’єктів, кожному варто знайти свою Флориду. Моя Флорида – це університет у Гейнсвілі, де я навчався п’ять з половиною років і заснував футбольну команду «Динамо», в яку вклав частину своєї душі, це парк «Дуби Вашингтона» із старезними дубами, порослими іспанським мохом, українська церква в Апопці біля Орландо, Кассадага – поселення медіумів і провидців, Кораловий замок, який впродовж усього життя будував для своєї коханої латвійський емігрант Едвард Лідскалнін (вона так і не прийшла), колонія секти корешанів біля Форт-Майерса, представники якої вважали, що Земля всередині порожня і там також живуть люди, містечко митців Сісайд на березі Мексиканської затоки, яскраво розфарбовані будинки незвичайної форми якого створюють враження, що в ньому живуть якісь казкові істоти…  
Також на Флориді постійно відбуваються історичні інсценізації, як - от: відтворення захоплення англійцями Сан Августину або першого Дня подяки на американській землі, паради, найбільші з яких – Gator Bowl парад у Джексонвіллі – найбільшому місті Флориди, розташованому на північному сході штату  та Цитрусовий парад в Орландо, які відбуваються перед Новим роком; фестивалі: кукурудзи, креветок, полуниці тощо. Серед найбільших і найпопулярніших – фестиваль Голубих крабів, який щороку проводиться у Палатці в день усіх полеглих у війнах американців. У програмі фестивалю – патріотичні пісні та промови, танці, змагання у швидкості та подоланні перешкод на водних мотоциклах, комедійне гіпно-шоу, поросячі перегони, виставка античних машин, демонстрація акробатичних номерів на водних лижах, поїдання південних ласощів – м’яса алігатора на паличці, смажених маринованих огірків, зелених помідорів у спеціальній приправі, ну і, звичайно, голубих крабів та інших морепродуктів.

 

Пляжі, парки, культурні та пізнавальні центри, колоніальні будинки, фестивалі – Флорида пропонує щось до смаку кожному з туристів, яких щороку приїжджає сюди понад 60 мільйонів. 

 

 

Павло Кузик для НББ!

 

Читайте також: 

Кизилкум – червона пустеля

Подорож до цивілізації майя

Турківщина - серце бойківського краю