Дмитро Стус
Анкета зірки (Герой небайдужого четверга)
 Загальні дані:
Прізвище, ім’я, по батькові, сценічне ім’я
Дмитро Стус
Місце народження
м. Київ
Сфера діяльності
літератор, журналіст, науковець, викладач
Чи були у Вас кумири в житті?
ні
Ваше життєве кредо
завжди підніматися після падіння
Ваша улюблена книга (кінофільм)
напевне «Сніг» О.Памука, «Годорі» Отара Чіладзе і «Пригоди бравого солдата Швейка» Гашека
Улюблені цитати
немає
З яким персонажем Ви себе асоціюєте?
з жодним
Якби Ви могли змінити щось, що саме Ви б змінили в своєму житті?
нічого
Якби Ви стали президентом (прем’єр-міністром), Ви зробили б таке...
маю надію, що вдасться уникнути таких неприємностей
Якби Ви не стали письменником, літературознавцем, редактором, то вже, напевне, стали б...
лісником, кухарем або лікарем або, може, вчителем
Чого Ви боїтеся? А чи хотіли би, щоб боялися Вас?
Більшість своїх страхів вдалось подолати. Турбуюся лише за здоров»я рідних. Мені насправді байдуже, що думають про мене люди не мого найближчого середовища.
У чому, на Вашу думку, сила?
в слабкості
Що б Ви хотіли побажати відвідувачам сайту НББ?
Не губити себе
Додаткові завдання й запитання
Якою Ви уявляєте Україну через 1000 років?
Не думаю про це.
Що для Вас є екстрим?
Вже років 10, як навчився відмовлятись від надто гострих переживань, не викликаних необхідністю.
Охарактеризуйте одним словом український шоу-бізнес, український футбол, українську політику.
Футбол
Ви йдете ввечері спальним районом міста, аж раптом до Вас чіпляється гурт підлітків з банальними питаннями на зразок „Закуріть єсть?”, „А єсть мєлочь?”, „А ти кто па жизні?”. Ваші дії?
Залежить від району і самопочуття. Все залежить від обставин і настрою.
Який найбільш кумедний випадок, пов'язаний із Вашими друзями, Ви пам’ятаєте?
Один приятель заснув під час зустрічі, на якій вирішувалась його доля.
Хотіли б стати тренером збірної України з футболу?
Ні
Який герой українських мультфільмів (казок) відповідає радянському Чебурашці?
Не знаю.
Який вид спорту Ви можете вигадати?
Не знаю. Може чемпіонат з розкладання багаття під дощем мокрими сірниками.
Чи хотіли б Ви стати чемпіоном Світу з літрболу?
Стільки не живуть. Надто багато смертей довкола.
Вам рано-вранці телефонують і пропонують напівоголеним знятися для жіночого журналу. Що Ви відповісте?
Не чую вашої ціни.
Ви – особистість гламурна чи епатажна?
Якщо в мені щось від цього є, то лише друге.
Найбільш непотрібна у цьому світі річ – це, на Вашу думку, ...
Політика
Які б дві речі Ви обов’язково взяли б зі собою на безлюдний острів?
Сірники і сокиру.
Є питання до Дмитра Стуса? Маєш чудову нагоду спитати про те, що тебе цікавить до 12:00 години 19 грудня.
|
|
|
|
Ваше ім"я в мене викликає два почуття: повагу та сум. Які б Ви почуття хотіли навіювати людям?
Автор: Тарас Д. |
 | Чесно кажучи, ніколи не задумувався над цим. Якщо зовсім чесно, то я ніколи не прагнув комусь подобатися, як і ніколи не підпорядковував свої дії тому, як вони сприйматимуться іншими людьми. Мені важливі повага дітей, мами, кількох друзів. Все.
|
Чи хотіли б Ви бачити у Києві пам"ятник вашому батькові? Що відчуваєте, коли крокуєте вулицею Стуса?
Автор: Павло |
| Не знаю. Щиро, не знаю. Принаймні нині, думаю, не час ставити пам"ятники. Сьогодні культура може бути лише технологічною, а будь-яка технологія потребує механізмів втілення, а не консервування історії. На вулиці В.Стуса, коли буваю в Академмістечку в Києві, почуваюсь як і на будь-якій іншій - не надаю значення.
|
Видаємо з друзями молодіжну україномовну газету у м. Херсон. Незабаром збираємось її реєструвати як ЗМІ. Чи можемо ми розраховувати на якусь підтримку від муніципалітету чи республіканської влади? Можливо Ви знаєтесь на цьому...
Автор: Дмитро |
| Розраховувати можете, але в тому, що це стане одним з кількох стабільних джерел фінансування - сумніваюсь. Думаю, в Херсоні, як будь-де, є газети-журнали, що мають таку (і дуже незлу) фінансову підтримку. Інша річ, що їхній рівень (а відповідно і вплив) дуже, як би це сказати незбагненний. Себто, часто навіть не зрозуміло, для кого, для чого, і навіть у який час вони виходять. Останнє, щоправда, можна з"ясувати з титульної сторінки.
|
Ніде не можу знайти: скільки коштує піврічна підписка на ваш часопис ("КР")?
Автор: Ольга |
| В каталозі Укрпошти (дивитись "Журнал "Київська Русь" - на літеру "Ж"), одна книга коштує 12 грн. У першому півріччі виходять традиційно 6 книг, у другому 5. Рахуйте. |
Чи підтримуєте ви контакт з викладачами Донецького університету, у якому вчився Ваш тато? На скільки є реальним підняти питання про перейменування вишу на честь Василя Стуса? Адже це може зробити Вчена Рада університету...
Автор: cantat |
| Підтримує більш-менш постійний контакт з Олегом Солов"єм. Він, здається, доцент ДонДУ. А щодо присвоєння імені, то хай думають і вирішують. |
Хотві би подякувати за "Стусове Коло". Чи плануєте продовжити проводити мистецькі акції? Дякую за відвідини Східної України.
Автор: cantat |
| Поки що на це питання нема відповіді |
П. Дмтре був на вечорі памяті Василя Стуса у театрі Франка, він приємно вразив лаконічністю та модерністю, як народилася ідея такого дійства та кому вона належить?
Автор: Олекса |
| Ідея - буду нескромним - моя. Народилася років 4 тому, а втілювали її з Сергієм Проскурнею, Романом Семисалом, сестрами Тельнюк. Хотіли ще дещо, але фінансові можливості ні на що більше замахнутися не дали. |
Якби ви мала можливість безперешкодно друкувати українські книги чиї праці видали б перш за все?
Автор: Наталія |
| Всю українську класику невеликими книгами за обсягом, але великими за накладами, а багатьох - Шевельова, Домонтовича, Плужника, Свідзинського і Свидницького, Стефаника, Яцківа, Григора Тютюнника, Хвильового, Підмогильного, Пантелеймона і Миколу Кулішів, Багряного, ще й із обов"язковим перекладом на російську. |
Що, на вашу думку, можна було б зробити аби змінити сумну ситуацію з неконкурентноспроможністю української книги?
Автор: Слон |
| Згадати, що книга - це ще й товар, який потребує кредитів для виробництва і магазинів для поширення. Якщо до цього (а не без цього), на три-п"ять років дозволити пільгове оподаткування, все стане на свої місця. |
У чому найбільша трагедія сучасної україни? Поза політикою.
Автор: Єгор |
| У тому, що вона перетворила трагедію на анекдот на ментальному рівні. А тому навіть представники новітніх держеліт не уявляють, ким керують і що від них хочуть. |
Чи є зараз ініціатива щодо присвоєння університету, де вчився Василь Стус, його імені? Які на Вашу думку перспективи?
Автор: Єгор |
| Саме сьогодні мені прислали лінк, де йде обговорення цього. Чесно кажучи, це питання не до мене, якщо студенти і викладачі Донецького університету вважають, що їм це треба, нехай досягають, ні - нема про що говорити. |
А чого ви такий нудний тип?
Автор: Антоніна |
| Хтось мусить бути нудним. Чому б - не я? |
яка в вас вища освіта?який на вашу думку український вуз найкраще підготовує до професії журналіст?
Автор: sasha |
| За освітою я філолог. Закінчив Київський держуніверситет, який у Києві, як відомо, лише один.
Щодо вузу - то жоден вуз вас не підготує до кар"єри журналіста, особливо - факультети журналістики, де в багатьох випадках вас навчають ті люди, які не є активними журналістами. Пробуйте, вчіться, аналізуйте. Але в журналістику краще іти з якимось фахом - економіста скжімо. Себто важливо знати бодай якусь сферу діяльності, бо нефахові журналісти-ретранслятори, які догладу навіть інформацію передати не можуть, втомили. |
Пане Дмитре, завжди було цікаво: такі часописи як "Київська Русь" - комерційні (себто - приносять прибуток) чи радше збиткові і є соціальним проектом?
Автор: Павло |
| Звісно, збиткові. Їх би ще можна було назвати авторськими, тільки не автор у них не головний редактор, а вся команда. Утім, так довго тривати не буде, криза знищить все, на що немає попиту і що не потрібне людям. Отже, якщо ми потрібні, ми матимеммо гроші, ні - ... |
Яку періодику ви купуєте (газети, журнали тощо)?
Автор: Григорій Голяш |
| Спорт-экспресс та Уикенд. |
Чи є в Україні якісні друковані видання? Назвіть їх.
Автор: Григорій Голяш |
| Питання добре, але відповідь, якою б вона не була, буде провокаційною. "Київська Русь" прагне стати добрим літературним і культурним товаром, а часописів рівня Иностранной литературы, в нас, на жаль, немає...
На жаль.
Оцінювати колег з інших літжурналів не буду, хоча всі переглядаю в бібліотеках. Про глянець і газети не скажу - не читаю. Нудно |
Чи потрібні відчизняній видавничій справі державні пільги або субвенції?
Автор: Павло Подобєд |
| Якщо держава під назвою Україна хоче зберегтися після кризи - то її єдиний шанс у культурі, а вже потім все інше. В останні роки свого правління Л.Д.Кучма говорив про те, що однією з надзагроз для України є відсутність консолідуючої ідеї для всіх людей, а не якоїсь частини мешканців. Мені здається, що нині ми ще далі від консолідації, аніж були 4-5 років тому. Література і культура - це ідеологія. Висновків не робитиму, даруйте... |
пане Дмитре часто купую "Київську Русь" дуже якісний і красиви часопис, скажіть як в умовах тотального несприяння українському видавництву вдається його робити саме таким?
Автор: сонячна |
| Дякую, справді приємно, що хтось оцінює наші поразки, як перемоги. Я незадоволений журналом, бо з трьох років ми два з половиною займаємося виживанням. Щоправда, при цьому постійно намагаємося розвиватися. І в новому році будуть нові рубрики - Літ_анатомія і сторінка в неті (www.kyivskarus.com). Останній проект, маю надію, з кінця грудня.
За Сашком Кривенко проект живий доти, доки він розвивається. Цьому розвиткові ми й завдячуємо тому, що не опускаємося нижче якогось певного рівня. А ще - редакторам сьогоднішнім і попереднім. Передусім Тетяні Щербаченко, Оксані Плаксій, Роксолані Кись, Наталці Мацибок-Стародуб і верстальнику Роману Марчишину. Вони роблять (робили) продукт і терплять мої кпини... |
Як ви гадаєте чому зацікавлені в українському книговиданні люди непропують лобіювати свої інтереси на законодавчому рівні чи можливо такі спроби були, але недієві?
Автор: оля |
| Річ у тому, що люди, які мали у Верховній Раді лоббіювати українські культурні інтереси настільки хуторяни і настільки не вірять у силу української культури, що зупинилися на лобіюванні власних інтересів і, інколи, особистих проектів. |
Поверни_мені_надію
