10 листопада донецькі волонтери громадського руху «Не будь байдужим!» вийшли на центральні вулиці міста  для спілкування з перехожими. У розмовах з незнайомцями волонтери радили землякам, як перейти на українську мову спілкування. У ході акції молоді люди роздавали знамениті малинові книжечки-порадники, у яких доступно та креативно розповідається про те, чому варто вчити та знати українську мову, як легко перейти на українську, як її підтримати, хто з відомих та популярних українців користується лише українською. Більшість перехожих вітали акцію прихильно. Найбільше друкованими порадниками цікавилась молодь, яка й була цільовою аудиторією акції.  

Україноорієнтована молодь Кривого Рогу вирішила відсвяткувати День української писемності  та мови, пороздававши ще досі актуальні в місті книжечки «НББ» «Зроби подарунок Україні! Переходь на українську!». Ці психологічні порадники для тих, хто досі не може подолати мовний бар’єр, активісти Руху вручали містянам  у районі 95-го кварталу, на проспекті Гагаріна та Соц.місті. Для цього було задіяно трохи більше десятка добровольців. 

У нацистській Україні вже ніхто не захищає маленьку, зникаючу російську мову. Охоплює жах, що скоро вже ніде не можна буде почути її чарівні звуки… і тут з’являються борці за світле майбутнє. Вже сьогодні безстрашно, у розпалі передвиборчої боротьби, починають викривати жахливі випадки антилюдського поводження з російськомовними громадянами. Поборники людських прав повідомляють: дійшло до того, що у Донецьку після слів «Здрастє!» молодого хлопця не захотіли пускати до платного громадського туалету. А у Ялті «фашиствующіє молодчікі» вирвали перехожому язика за публічну розмову на «язикє». Працівники залізничних кас відмовляються продавати квитки людям у кокошниках.

Впровадження у життя конституційної норми про державність української мови потребує не декларацій, закликів чи моралізації цієї проблеми, а звичайних та простих правових кроків. На жаль, в українському суспільстві, особливо з уст провідної україно-центристської еліти, домінує волання чи проповідування, яке не дає на практиці чуттєвих результатів, а, інколи, має зворотній ефект   – «великих слів – велика сила, і більш нічого».

29 жовтня о 17.00 в рамках „Антонич-фесту”  в  Будинку вчителя міста Кіровоград  відбулося експерементальне читання: поєднання поезії, малюнку, музики. Невеликий зал. Майже камерна обстановка. Тиха музика „Сестер Тельнюк”. Два мікрофона і якась незвична сцена. Старі газети, обляпана фарбою табуретка, драбина. Вішак із сірим піджачком і запилена люстра на підлозі. Вкутку мольберт і пара, яка живо обговорює малюнок, додає штрихи. Зал поволі наповнюється. Здається, всі тут знають один одного. Тепло і затишок. По залу бігає малюк, приязно посміхається і вітає обіймами учасників.